Обрати сторінку

Для пересічного споживача чи користувача водонагрівачем є важливим розуміння призначення такого вузла, як захисний анод, і в більшій мірі, його необхідність.

Переважна більшість водонагрівачів, присутніх на ринку водонагрівального обладнання, виготовляється з конструкційної сталі, яка, при взаємодії з водою, має здатність окислюватися, тобто кородувати. Під час роботи водонагрівачі перебувають під впливом кількох видів корозії: хімічної, електрохімічної, біологічної. Кожен з цих процесів має свої передумови утворення та природу перебігу, здавалось-би, звичайної процедури нагрівання води для господарських чи гігієнічних потреб. Знаючи, про що йдеться, кожен користувач розумітиме, як знівелювати вплив зовнішніх чинників на пристрій та забезпечити його тривале, комфортне і безпроблемне функціонування.

Корозія

Відомо, що процес корозії (окислення), наслідком якого є утворення іржі, потребує кисню. У водопровідній воді завжди присутня певна кількість повітря, дія якого при нагріванні у сталевому баку водонагрівача активізується, кисень починає інтенсивно взаємодіяти з іншими хімічними елементами, зокрема залізом стінок баку. З цією метою виробники водогрійного обладнання для пасивного захисту робочого баку застосовують емаль, вкриваючи нею внутрішню робочу поверхню бака, що є, свого роду, бар’єром або «ізолятором» між водою і металом стінки баку. Покриття внутрішньої поверхні бака емаллю може виконуватися наливним або напиленим методом, кожен з яких не гарантує цілковитого і тривалого захисту.

Захисна емаль

При нагріванні будь-які метали мають властивість розширюватися, або, як кажуть, «дихати». Тому технологічний склад емалі скомпоновано у такий спосіб, аби коефіцієнт температурного розширення емалевого покриття збігався з коефіцієнтом розширення металу. Тут важливими чинниками є як товщина стінки робочого баку (вона мусить бути виготовлена з металу певної товщини відносно площі поверхні, а відтак, об’єму водонагрівача), так і якість суміші емалі (зазвичай, це поєднання титану з кобальтом).

Поєднання компонентів емалі в певних пропорціях надають покриттю водночас міцності та еластичності, що дозволяє на тривалий термін забезпечити надійний захист. Проте, у процесі експлуатації водонагрівача, на поверхні емалі, так чи інакше, утворюються мікротріщини, через які, хоча і мінімально, вода отримує доступ до металу. Власне, для мінімізації цієї проблеми застосовується захисний анод: магнієвий або титановий.

Товщина стінки робочого баку відіграє свою вагому роль у цьому процесі, оскільки є цілком зрозумілим, що тонка стінка баку розширюється значно більше та інтенсивніше. Це призводить до розтріскування і передчасного руйнування емалі, деградації металу і швидкого наскрізного проржавіння робочого баку. Такий водонагрівач відремонтувати вже неможливо.

Захисний магнієвий анод створює катодний захист, являючись порівняно активнішим щодо заліза. Дія присутнього у воді кисню, в першу чергу, спрямовується на окислення магнієвого аноду, від чого він, в процесі експлуатації водонагрівача, руйнується і знищується. Але при цьому стінки бака залишаються неушкодженими.
Титановий анод є більш сучасним і технологічно складнішим пристроєм захисту робочого баку, оскільки є активним, маючи електричне живлення катодного елементу. Принцип роботи титанового аноду полягає у поєднанні процесів пригнічення дії молекул активного кисню і відведенні потенціалу блукаючих струмів. Термін експлуатації такого пристрою може сягати 4-8 років за умови сталого електричного живлення і мінімального впливу зовнішніх чинників.

Інші чинники впливу

На цьому процес захисту робочого баку водонагрівачів мав би виглядати закінченим, якби були відсутніми інші шкідливі зовнішні чинники. Такими є: неодмінна присутність у водопровідній воді блукаючих струмів, наявність розчинених різного роду хімічних елементів, зокрема хлору, яким ця вода очищається від  хвороботворних мікроорганізмів. Крім цього, у процесі експлуатації водонагрівального обладнання накопичувального типу  в нижніх холодних (до 40˚С) шарах робочого баку водонагрівача накопичується достатня кількість бруду та осаду. Тут і є ідеальне середовище утворення і активного розмноження мікроорганізмів, зокрема такого як legionella. В процесі своєї життєдіяльності мікроорганізми активно виділяють кисень, а гинучи, надають воді неприємний запах.

Ще одним чинником негативного впливу на робочий бак водонагрівача є застосування у системах гарячого водопостачання різнорідних металів з різним потенціалом, результатом чого є створення електричного поля і мікроструму, який повністю потрапляє у воду.

Усі ці чинники разом не лише сприяють, але і у рази примножують активний вплив водопровідної води на обладнання у кожному окремому випадку.

По суті, водопровідна вода в Україні та інших пострадянських країнах є агресивним середовищем,  здатним вивести з ладу найкраще і найнадійніше обладнання. Тому умови функціонування та вимоги обслуговування пристроїв різного цінового рівня, що співпрацюють з водопровідною водою, є однаковими. Різними є лише ресурс та технологічна якість виконання обладнання.

Як з цим боротися?

В першу чергу, слід неухильно дотримуватись вимог і рекомендацій виробника обладнання.

Добросовісний виробник, дбаючи про свій позитивний імідж, не стане продукувати обладнання, що не відповідає технологічним нормам і здоровому глузду, або вказуватиме неправдиві технічні характеристики свого обладнання, що викриється максимум за півроку. Як показала історія, для виробника такі комбінації можуть закінчитися фатально. Відповідно, рекомендації та вимоги поважного виробника будуть максимально дієвими і адекватними.

По-друге, користувачу необхідно розуміти, що між телевізором і водонагрівачем є велика різниця, хоча обидва є побутовими приладами. Обладнання, котре співпрацює з агресивними середовищами (вода, відкрите полум’я) потребує докладного сервісного обслуговування принаймні раз на рік. Як, до прикладу, автомобіль.

Третя рекомендація, що стосується водонагрівального обладнання, – полягає у присутності згаданих вже хімічної, електрохімічної, біологічної видів корозії робочого баку. Оскільки цілком уникнути впливу цих видів корозії неможливо, проте цілком реально і під силу їх деактивувати або звести їх дію до мінімуму.

        Дії користувача мають бути наступні:

  • щороку проводити ретельне очищення робочого баку від бруду і осаду та обов’язково проводити заміну магнієвого анода;
  • раз на місяць застосовувати режим максимального нагрівання води у водонагрівачі для знищення мікроорганізмів (так званий режим «антилегіонелла», коли температура води у водонагрівачі має становити не менше 75˚С, за якої мікроорганізми гинуть);
  • для монтажного під’єднання водопровідних труб до водонагрівача застосовувати пластикові діелектричні муфти, які нівелюють процес електрохімічного кородування, що виникає внаслідок різниці потенціалу металів, що застосовуються у системах водопостачання;
  • у випадку застосування електричного нагрівання води принаймні два рази на рік оглядати стан нагрівального елемента (ТЕНа) та електричної частини. Виникнення не характерних звуків під час роботи водонагрівача, зміна стану електричних проводів або їх нагрівання, краплі води на обладнанні або неприємний запах води з водонагрівача свідчать про наявність тої чи іншої проблеми.

Дотримуючись елементарних правил і виконуючи рекомендації виробника обладнання буде вірою і правдою служити користувачу довгі роки.

Про досвід користування і обслуговування тут.


GtU 2018
ПЕРЕДЗВОНІТЬ МЕНІ
+
Передзвоніть мені!